Податкова хоче детінізувати ринок торгівлі на маркетплейсах: як бізнес ставиться до нового курсу і хто під загрозою

Після внесення змін до оформлення касового чека виявляти потенційних порушників податківцям стало простіше.

Тепер у чеку треба обов’язково вказувати реквізити продавців товарів. Інформація про таку операцію надходить у систему обліку даних РРО.

Думки підприємців з приводу такої активності ДПС розділилися, хтось вже знайшов вихід, як продовжити працювати навіть без ФОП і не потрапляти на олівець до фіскалів.

У визначенні підприємницької діяльності податкова керується постановою Верховного суду (ВС) від 2003 року, яка визначає за систематичну діяльність продаж більше трьох товарів чи послуг упродовж року.

Юрист “Актум” у сфері корпоративного права Ігор Мунтяну наголошує, що сума проведених операцій не важлива. Натомість грає роль кількість та характер операцій.

Але навіть разовий продаж протягом року, що не дає підстав стверджувати про підприємницьку діяльність, не звільняє від сплати податків, зазначає керівниця практики податкового права в GOLAW Вікторія Бубліченко.

Законодавством передбачені правила оподаткування та декларування доходів фізичних осіб, які не є підприємцями, – пояснює вона.

Народний депутат Ярослав Железняк у своєму телеграм каналі 22 травня розповів, що з розісланих податковою запитів 706 – за сумою операцій до 10 000 грн, шість запитів – за сумою меншою, ніж 1000 грн.

У пресслужбі ДПС запевняють, що основна мета листів – роз’яснювальна, а кожен кейс розглядається детально, з урахуванням всіх фактичних обставин.

Якщо у податковій вирішать, що людина все ж веде незаконну підприємницьку діяльність, їй загрожує адміністративний штраф від 17 до 34 тисяч гривень.

Деяких продавців податкова вже запросила для складання та підписання протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчать листи, які на своєму ютуб-каналі наприкінці травня оприлюднив адвокат Богдан Янків.

Координатор Економічної експертної платформи Олег Гетьман і старший економіст Центру економічної стратегії (ЦЕС) Юрій Гайдай підтримують детінізацію інтернет-торгівлі, однак рахують, що обмежений ресурс податкової варто було б зосередити на масштабніших схемах.

Це контрафакт, нелегальна торгівля підакцизною продукцією, зарплати в конвертах та інші великі схеми. Розпорошувати ресурс і ганятися за сотнями тисяч маленьких підприємців абсолютно економічно недоцільно, – зауважує Гетьман.

За оцінкою аналітичних центрів “CASE Україна”, Економічної Експертної Платформи та Institute of Social and Economic Transformation, повноцінне виведення торгівлі на маркетплейсах у поле закону могло б принести до бюджету від 7,5 млрд до 12 млрд грн на рік. А от від боротьби з контрафактом і підакцизними товарами бюджет міг би отримати від 35 млрд до 40 млрд грн, а з контрабандою – до 167 млрд грн.

Обмежений ресурс податкової має пріоритетно зосереджуватися на великих «ухилянтах», аж ніяк не на тих, хто торгує в межах 10 000–15 000 грн за місяць, – підкреслює Гайдай із ЦЕС.

Ринок по різному реагує на такі листи податкової, так, один з онлайн-торговців взуттям без зареєстрованого ФОП, який побажав залишитись анонімним, змінив спосіб продажу на маркетплейсах.

Тепер він приймає оплату виключно прямим переказом на карту, замість постоплати на “Новій пошті”, де його ПІБ та податковий номер розкривались би для фіскалів у реквізитах оновленого чека.

Таких продажів протягом травня здійснив понад 15 на суму близько 50 тис. грн, – додає торговець.

У той же час зареєстровані продавці підтримують такі заходи, адже це, на їх думку, сприятиме конкурентоспроможності у секторі онлайн-торгівлі для всіх учасників.

Моя ціна вища, ніж у тих, хто продає неякісні аналоги та уникає моніторингу, – говорить продавець товарів широкого вжитку в онлайні Олег Спартак.

Підприємець Віталій Прискурій скаржиться, що через свій офіційний статус змушений доплачувати за ввезення товарів 30% від вартості, тоді як дрібні неофіційніі торговці ввозять партії до 150 євро безмитно.

Якщо зникнуть “сірі” підприємці, до мене можуть перейти їхні клієнти, – каже він. – Але не впевнений, що податковій варто витрачати ресурс на один незаконно проданий ноутбук.

У маркетплейсі Prom.ua, яким користуються понад 60 000 продавців, відповіли, що не змінюють вимоги, поки не зміниться законодавство. Це стосується і ФОПів: маркетплейс надає їм послуги розміщення товарів в інтернеті, а не відстежує їхню діяльність.