Чт. Мар 28th, 2024

Чи зможе українська економіка зрости у 2023 році? На це запитання відповіли експерти під час дискусії, яку організував Центр економічної стратегії. Робити прогнози у період спричиненої війною екстремальної невизначеності — неабиякий виклик. Тому думки експертів за низкою показників дуже різняться. Але вони очікують, що цього року економіка країни продемонструє значно кращі результати, ніж минулого, пише The page.

Які макроекономічні показники на 2023 рік прогнозують експерти

Заступниця директора ЦЕС Марія Репко презентувала прогнози провідних недержавних українських та світових аналітичних центрів щодо основних макроекономічних показників: ВВП, індексу цін, курсу гривні, дефіциту бюджету. Розрахунки виконали експерти Concorde Capital, Dragon Capital, ICU, Morgan Stanley, GET, IER, Oxford Economics та Sense Bank.

u0440u0438u0442u0435u0439u043b u0432 u0442u0435u043bu0435u0433u0440u0430u043c

Діапазон бачення ВВП неурядових експертів — від мінус 4,6% до плюс 5,5%.

Основними чинниками розбіжностей у прогнозах є тривалість активних бойових дій та можливість подовження дії «зернового коридору». Можливість експорту продовольства, сподівання на закінчення війни у 2023 році, позитивний енергетичний прогноз та гарний врожай — це аргументи для оптимістичного погляду на динаміку української економіки.

*Розраховано як прогнозний дефіцит бюджету + планові погашення зобов’язань, зважене на прогнозний курс UAH/USD

Скільки грошей бракує держбюджету України

Міністр фінансів України Сергій Марченко, а також інші урядовці кажуть про неймовірну стійкість української економіки, адаптивність бізнесу та населення, успішні дії уряду щодо стабілізації. Але жахливе падіння ВВП на 30%, якого зазнала Україна у 2022 році, є набагато кращим підсумком минулого року, ніж очікування внутрішніх та світових експертів.

Марченко навів дані опитування, згідно з яким вже 90% українських бізнесів відновилися повністю або частково.

Цьому відновленню, зокрема, сприяли урядові програми підтримки, які тривають і 2023 року. Наприклад, на програму «5-7-9» спрямують 16 млрд грн.

Міністр також наголосив на стабільності та ритмічності надходження міжнародної фінансової допомоги, яка 2022-го становила $31 млрд. Потреба цього року становить $38 млрд. Але партнери обіцяють виділити лише частину цих коштів, тому залишається розрив у $10 млрд. Ця обставина, а також неможливість використовувати міжнародну допомогу для фінансування військової кампанії змушують Міністерство фінансів шукати додаткові джерела, зокрема, запозичувати на внутрішньому ринку, вести перемовини з МВФ щодо нової програми.

Чи буде девальвувати гривня у 2023 році

Заступник голови Нацбанку України Сергій Ніколайчук відрефлексував січневі очікування НБУ, в яких прогноз ВВП погіршився до 0,3% на тлі атак на українську енергетику. Він сказав, що, попри розбіжності у прогнозах розвитку реального сектору, думки експертів щодо монетарних показників дуже «кучні», що свідчить про стабільність у монетарній сфері, збереження контролю за будь-якого сценарію. Це може стати опорою для суб’єктів економіки.

Ніколайчук вважає, що результати першого та другого кварталів 2023 року будуть кращими за минулі прогнози.

На його думку, дії НБУ щодо фіксації офіційного обмінного курсу, інтервенції на міжбанку, покращення привабливості гривневих активів спростували уявлення про те, що під час війни долар може тільки зростати, виявилось, що курс валюти може знижуватися. Підвищення облікової ставки, ставок ОВДП та депозитів у гривні, перетік частини гривневої маси у валютні депозити збалансували попит та створили належний тиск на готівковий курс.

Оптимістичною була спільна відповідь Сергія Марченка та Сергія Ніколайчука про намір «друкувати гривню». «Робимо все можливе, щоб цього не відбулось», — сказали посадовці.

Експерт ICU Віталій Ваврищук назвав це позитивним сюрпризом 2023 року. НБУ зберігає повний контроль над курсом, до кінця року експерти не очікують девальвації.

Яке зростання ВВП прогнозують у Мінекономіки на 2023 рік

Заступник міністра економіки України Олексій Соболев навів основні тези, на підставі яких формується бюджет та прогнозують зростання ВВП на 1%. Насамперед це оптимістична статистика відновлення українського бізнесу. Якщо у перші місяці після початку торішнього вторгнення окупантів не працювало 50% бізнесів, натепер відновилося майже 80% з них. Позитивний вплив на прогноз має впевненість у міжнародній підтримці. Мінекономіки не закладає ризику блекаутів, а основний негативний ефект впливу на бюджет має припущення, що активні бойові дії триватимуть до кінця року.

Соболев вважає, що країна пройшла пік інфляції на рівні 26% та вийшла на тренд зниження — до 24%. Це гірше, ніж прогнозує НБУ (18%). На його думку, проблеми з гуманітарним розмінуванням сільгоспземель, збитки компаній, які перетікатимуть на споживача, є підставами Мінекономіки бути консервативнішим у прогнозі ВВП та індексу цін.

Біженці з України за кордоном. Фото: Andrew Kelly

Біженці з України за кордоном. Фото: Andrew Kelly

Заступник міністра впевнений, що найбільш вигідним вкладенням грошей та часу уряду є інвестиції у повернення громадян України на батьківщину.

За розрахунками Мінекономіки, кожні 100 тис. людей, що повертаються, дають плюс 0,5% ВВП України.

Серед інструментів, що стимулюють повернення, — програми підтримки малого та середнього бізнесу від уряду та міжнародних програм. На програми «єРобота» та «Переробка» в бюджеті закладено 1 млрд грн, але потреба у грошах набагато більша. Важливими також є програми страхування інвестиційних ризиків, що допоможе залучити приватні інвестиції та спростити доступ бізнесу до фінансування.

На думку аналітиків Oxford Economics, суттєвого впливу на відновлення бізнесу України набуває логістика. Що швидше будуть розширені можливості українських портів, то швидше розвиватимуться інші галузі, зокрема, металургія.

Головна економістка Dragon Capital Олена Білан вважає, що розвитку економіки сприятимуть програми страхування воєнних ризиків. За її словами, впливовим чинником на розвиток також стає військово-промисловий комплекс.

Експертка звернула увагу урядовців на необхідність скорочення циклу збирання та оприлюднення статистичних даних. Це дозволить якісно прогнозувати та пропонувати заходи для відновлення економіки.