Названо продукти, яких не вистачає українцям. Це дріжджі, м?ясні консерви, борошно, гречана крупа та дизельне паливо, пише allretail.ua.
За інформацією Державної служби з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів, користувачі Національної платформи продовольчої безпеки найчастіше шукають дріжджі, м?ясні консерви, борошно, гречану крупу та дизельне паливо. Чому саме ці товари у дефіциті?
У дефіциті винна війна
Найбільший попит, який немає можливості задовольнити, мають дріжджі. Їх шукають мешканці Київської, Житомирської, Дніпропетровської, Черкаської, Хмельницької, Миколаївської, Одеської та Чернігівської областей.
Максим Орищак, аналітик компанії «Центр біржових технологій» (ЦБТ), каже, що в Україні дефіцит цього товару виник з самого початку війни. На його думку, причин є кілька. По-перше, заборона на продаж алкоголю. Нагадаємо: з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в різних регіонах країни почали запроваджувати «сухий закон», встановивши обмеження чи повну заборону продажу алкоголю. Тож люди стали активніше й у більших масштабах готувати самогон, для якого потрібні дріжджі.
По-друге, деякі українці почали вживати їх у їжу у чистому вигляді, оскільки вони за харчовою цінністю аналогічні свинині. У період нестачі м?яса у раціоні люди почали замінювати його дріжджами. Ціни на м?ясо зростають, тому не всі можуть дозволити собі його купити, а підтримувати життєдіяльність потрібно. Тож люди змушені перекривати потреби організму іншими продуктами. Тому зараз дріжджі стали продуктом підвищеного попиту, раніше майже ті ж обсяги постачання та запасів були достатніми. По-третє, існують перебої із постачанням, адже через війну виникли логістичні проблеми.
Відчувається також нестача м?ясних консервів. Їх шукають користувачі платформи із Київської, Житомирської, Миколаївської, Дніпропетровської, Хмельницької та Харківської областей.
Дефіцит виник, на думку Максима Орищака, оскільки їх активно поставляють до армії, щоб нагодувати захисників Батьківщини.
На третьому місці у списку дефіцитних продуктів — борошно. Цей товар потребують учасники платформи з Житомирської, Миколаївської, Харківської, Київської, Дніпропетровської, Одеської, Луганської, Львівської, Полтавської та Вінницької областей.
За словами Максима Орищака, мука, як і дріжджі, є продуктом підвищеного попиту. Саме коштом цього продукту багато українців планують пережити цю зиму. Попри непоганий урожай зернових цього року, люди вважають за потрібне робити запаси борошна. Його наявність, на думку українців, дозволить протриматися, якщо буде голодний час. Борошно — це свого роду стратегічний продукт.
На четвертому місці за запитами — гречана крупа. Бракує її у мешканців Миколаївської, Дніпропетровської, Київської, Одеської, Житомирської, Рівненської, Харківської, Чернівецької та Чернігівської областей.
На думку Максима Орищака, гречана крупа потрапила до списку дефіцитних, як товар довгострокового зберігання, а отже, попит на неї в період війни такий самий підвищений, як завжди. Дістати гречку стало непростою справою ще навесні 2022 р., а влітку ситуація погіршилась. Причина в тому, що дізнавшись про початок війни, люди почали формувати продуктові запаси та почали з гречки, цукру, борошна. Новим закупівлям крупи заважають логістичні проблеми та високі ціни на пальне.
На п?ятому місці — дизельне паливо. Його нестачу відчувають жителі Сумщини, Вінницької області, Миколаївщини, Одещини та Волині.
На думку аналітика компанії «Центр біржових технологій», дизельне паливо у дефіциті, оскільки його зараз купують та везуть лише за передплаченим обсягом. Є залишки чи додаткові обсяги, але у невеликій кількості. Ризикувати своїм бізнесом та везти паливо до країни, де йде війна, наші бізнесмени вважають зайвим.
Дефіцит більший там, де активні бойові дії
Якщо говорити про територіальний дефіцит, то логічно, що він вищий там, де активніше йдуть або донедавна йшли бойові дії.
“Потрібно забезпечувати армію і люди побоюються того, що виникнуть перебої з постачанням, тому запасаються. Бізнес, своєю чергою, також не хоче везти товари заздалегідь, оскільки є ризик руйнування магазинів і складів, а отже, будуть втрати“, — каже Максим Орищак.
На його думку, перспектива на осінь не виглядає оптимістичною. Навпаки, ситуація погіршуватиметься, оскільки до високих цін на бензин і паливо, що триває війна, виснаження наших потужностей, інфляції та руйнувань додасться сильний сезонний фактор тиску. У холодну пору року споживання бензину буде вищим, і є побоювання, що західні країни менш охоче надаватиме нам фінансову допомогу, оскільки їм потрібно буде вирішувати свої економічні проблеми.
Відтак є велика ймовірність того, що зростання цін продовжиться, а дефіцит товарів у магазинах збільшуватиметься.
Водночас Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру, пропонує не драматизувати ситуацію. Той факт, що в деяких регіонах виникли проблеми з деякими товарами, до того ж їх не можна назвати дуже великими й катастрофічними (адже йдеться лише про 50-70 запитів на платформі) не означає дефіциту в масштабах країни. На його думку, в Україні не може бути дефіциту продуктів навіть під час війни, адже наша країна виробляє продуктів у кілька разів більше, ніж споживає. Інша річ — дизпаливо та взагалі паливо. Це, як правило, імпорт і зрозуміло, що ситуація залежить від постачання з-за кордону. В Україні зараз палива достатньо, хоча ціни й високі, але вони залежать від світових цін та від курсу долара, тому тут важко щось змінювати.
“В Україні ринкова економіка і тому немає дефіциту товарів. Якби була плановою, як у СРСР, це був би голод та картки“, — резюмує експерт.
Для чого створено Нацплатформу безпеки ?
Нагадаємо, у нашій країні на базі Держпродспоживслужби створено Національну платформу продовольчої безпеки.
Її мета — об?єднати зусилля військових адміністрацій, виробників харчових продуктів, торгових мереж та міжнародних організацій для забезпечення харчовими продуктами та товарами першої необхідності мешканців громад, учасників Збройних Сил України та територіальної оборони в умовах війни.
“За допомогою платформи можна швидко сформувати потребу в тих чи інших товарах та побачити пропозиції інших учасників ринку. У ті часи, коли кожна хвилина має значення, ми створили інструмент, який допомагає забезпечити наших захисників та населення найнеобхіднішими продуктами”, — каже виконувач обов?язків Голови Держпродспоживслужби Анатолій Вовнюк.
Цим майданчиком користуються агрофірми, виробники, торговельні мережі та органи влади.
Учасники, зареєстровані на платформі, можуть безпосередньо контактувати та укладати угоди щодо постачання необхідних товарів.
