Фондові ринки в США, Європі та Азії зараз перебувають у вільному падінні. Війна в Україні – важливий, але не єдиний чинник цього. Вона просто посилює коктейль інших ризиків, вважає заступник виконавчого директора від України в Міжнародному валютному фонді Владислав Рашкован, пише The page.
У цьому коктейлі ризиків він виділяє 14 компонентів:
- Інфляція в США та Європі, що зростає, спричинена переважно зростанням цін на їжу та паливо. У США інфляція найвища з 1981 року, зараз вона – проблема номер один для адміністрації Байдена.
- Зміна політики центробанків. Як наслідок інфляції – зростання ставок і кінець періоду «дешевих грошей» у світі, який тримався майже 20 років. Центробанки «проспали» необхідність підвищення ставок ще два роки тому. Нині вплив підвищення ставок буде набагато болючішим.
- Потенційна боргова криза. Зростання ставок підіймає питання боргів, як у розвинених країнах, так і в бідних.
- Зміни руху капіталу. Зростання ставок центробанків і зміна пропорцій ризику і доходу змінять потоки капіталу з країн, що розвиваються, у тихіші гавані — тільки зараз незрозуміло, де вони є й наскільки безпечні. Це може погіршити боргові проблеми багатьох країн.
- Ризик голоду. Зростання цін на їжу значно підвищує ризики голоду в бідних країнах (потенційний вплив на 400 млн осіб) і ризики зростання бідності для 100 млн осіб.
- Новий потік біженців. Можуть з’явитися нові гуманітарні проблеми після розв’язання питань 7 млн українців, змушених виїхати зі своєї країни. Для Європи це буде новий важкий удар, зокрема політичний.
- Можливість рецесії у Європі та США, що негативно позначиться на політичних процесах у цих регіонах.
- Потенційні соціальні протести. Цілком імовірно, що популісти та ультраправі політики спробують підвищити увагу до гуманітарних та економічних проблем у розвинених країнах. Тому можна очікувати більше соціальних протестів і напруження в різних куточках світу. Майже напевно Росія спонсоруватиме їх.
- Зростання впливу автократії. Наразі виглядає так, що автократи в багатьох країнах залишаються у владі або повертаються до неї. Росія, Китай, Індія, Бразилія, Туреччина, Білорусь, Венесуела, Північна Корея, Індонезія, Угорщина. Після наступної кризи перелік країн, у яких демократія та ліберальні ідеї будуть «не на часі», може тільки розширитися.
- Пандемія ковіду не зникла. Вірус не тільки все ще вбиває, але й значно впливає на переривання ланцюжків створення вартості, що суттєво підвищує ризики постачань і знов-таки збільшує ціни — з боку пропозиції. Це штовхає міжнародний бізнес до зміни моделі just in time на just in case, що збільшить попит на робочий капітал (кредити — борги) для збільшення запасів на складах. А ще світ занепокоєний думками, що глобальна система охорони здоров’я не готова до наступної пандемії.
- Уповільнення економіки Китаю. Донедавна Китай був єдиною країною, яка все ще втілювала політику zero Covid – влада зберігала дуже жорсткі локдауни для зупинення поширення вірусу. Це негативно вплинуло на економіку. Якщо зараз Китай відмовиться від цієї політики, то це покращить перспективи його економіки, але водночас збільшить попит на енергоресурси, ціна на які знову зростатиме.
- Нова холодна війна? Напад Росії на Україну порушив питання, на чиєму боці буде Китай. Ринки вважають, що, бувши нейтральним, Китай більше допомагає Росії. Через те, що таку позицію підтримують Індонезія, Індія, Саудівська Аравія, Південна Африка, Бразилія, Мексика, ринки та політологи стали більше говорити про нове глобальне протистояння у світі та потенційну нову холодну війну.
- Майбутнє глобалізації є туманним (це випливає із загрози нової холодної війни).
- Підвищуються кліматичні ризики.
Рашкован вважає, що все це разом значно підвищує волатильність, непередбачуваність і нервовість ринків. Тому вони й падають.
«Світ має бути зацікавлений у завершенні війни в Україні – задля добробуту всіх у світі. Перемога України у війні підвищить імовірність розвитку ідей гуманізму, демократії, лібералізму, толерантності, інклюзивності, мультикультуралізму – тих цінностей, якими був просякнутий західний світ упродовж останніх 50 років і які вибудовувалися після жахливої Другої світової війни», – робить висновок Рашкован.
Що розганяє інфляцію в США
Аналітики агентства Moody’s нещодавно оцінили внесок різних чинників у зростання споживчої інфляції в США, яка нині становить 8,5% у річному вимірі.
Вони вважають, що головний внесок зробила війна в Україні – 3,5 відсоткового пункта із цих 8,5% у вигляді прямого та непрямого впливу на ціни. На другому місці пандемія ковіду – 2,0 пункти.
У коментарях під постом у соцмережі із цією інформацією користувачі з України скептично поставилися до таких оцінок, написавши, що поки що вплив війни в Україні на економіку США обчислюється десятками мільярдів доларів. А розкидання грошей з вертольота під час епідемії ковіду – трильйонами.
Було висловлено й таке припущення: «Попередній винуватець – ковід – віртуальний, з нього не спитаєш. А у випадку з Україною є на кого пальцем ткнути. Зараз розпочнеться кампанія з переведення стрілок. Мовляв, це не росіяни погані, бо напали на суверенну державу, а українці погані, бо не хочуть здаватися».