Упродовж кількох місяців команда PPV Knowledge Networks проводила дослідження в рамках проєкту «Фінансування креативних індустрій» за підтримки Українського культурного фонду. Основною метою проєкту було дослідити потребу креативних підприємців у фінансуванні, готовність надавачів фінансування (банків, фондів, інвесторів, клубів бізнес-янголів) цю потребу задовольнити та знайти потенційні точки дотику між ними.
Щоби докладніше дізнатися про потреби креативних підприємців у залученні зовнішнього фінансування, команда проєкту провела опитування серед випускників програми Creative Enterprise, грантоотримувачів УКФ, інтерв’ю з досвідченими підприємцями креативних індустрій і вивчила практику колективного фінансування проєктів і організацій.
Дослідження дало змогу зрозуміти, з якими проблемами найчастіше стикаються креативні підприємці, яких навичок і знань їм бракує, щоби надавачі фінансування підтримали їхній проєкт, і які способи фінансування вони найчастіше використовують для свого бізнесу.
Усе це команда проєкту зібрала в 10 ключових висновках, передає The page:
- Українські підприємці креативних індустрій стикаються з такими самими проблемами, що і представники цієї сфери по всьому світу: малі розміри бізнесу, малі обороти, нематеріальна цінність продукту, брак бізнес-компетентностей, відсутність застави для кредитування, незацікавленість надавачів фінансування через низьку прибутковість і високі ризики.
- Основний чинник, який допомагає покращити доступ до фінансування для підприємців креативних індустрій – це екосистема підтримки, особливо організації-посередники між отримувачами та надавачами фінансування (intermediaries). Саме вони створюють майданчики для взаємодії та співпраці між надавачами та отримувачами фінансування, знижують ризики для надавачів фінансування й підвищують спроможність отримувачів.
- Брак бізнес-компетентностей. Це наскрізна проблема як молодих, так і досвідчених підприємців креативних індустрій, саме тому сфера потребує підвищення фінансової культури. Результати опитування випускників СЕР показали, що найпроблемнішими компетентностями є ті, які пов’язані із залученням фінансування, розрахунком потреб у кредитах, складанням фінансових планів і управлінням грошовими потоками. З тими самими проблемами стикалися й досвідченіші підприємці, що підштовхувало їх до посилення бізнес-компетентностей команди завдяки покращенню власних знань і навичок або ж залученню відповідного фахівця.
- Бізнеси креативних індустрій часто мають спіральну траєкторію розвитку. Вони переосмислюють свій основний продукт, змінюють його, запроваджують нові товари чи послуги. Компанія або ж окремі її складники (напрямки роботи, продукти, послуги тощо) можуть повертатися на кілька кроків назад із погляду розвитку бізнесу. Як наслідок – бізнеси постійно потребують залучення різних видів фінансування: від грантів до бізнес-янголів.
- Адекватний запас міцності залишається викликом для українських підприємців. Результати опитування показують, що запас ліквідності часто не перевищує трьох місяців, що становить загрозу касових розривів для бізнесу. Виявлена особливість креативного підприємництва — запас міцності бізнесу — не завжди має фінансовий складник. Це може бути запас матеріалів, що дасть змогу виготовляти продукцію впродовж певного часу, або ж лояльність команди, яка може працювати за відсутності оплати праці. Грантоотримувачі УКФ також стикаються з проблемою фінансування проєктів через особливості надходження траншів, які є нерегулярними. Звідси й потреба в кредитуванні цих проєктів з інших джерел: 30% опитаних ТОВ відтерміновували оплати зовнішнім підрядникам; 20% — вкладали кошти з інших проєктів і лише 3% використали банківський кредит. Серед респондентів-ФОПів кожен третій домовлявся з підрядниками про відтермінування, 28% — вчасно не оплатили роботу команди, а 17% — позичали кошти в знайомих.
- Українські підприємці креативних індустрій зацікавлені в янгольському інвестуванні. Випускники CEP, як порівняти з попереднім опитуванням 2017 року, виявилися більш готовими до залучення таких інвесторів. А досвідчені гравці ринку більше зацікавлені в інтелектуальному капіталі інвесторів, адже вони відчувають брак фінансової й управлінської експертизи.
- Кредитування як тип фінансування не є популярним серед креативних підприємців. Банківське кредитування негативно сприймається через високі ставки, а зобов’язання щодо виплати кредиту поєднані з високими ризиками сфери креативних індустрій. Наприклад, 43% випускників СЕР не зацікавлені в кредитних коштах, хоча зовнішнє фінансування є актуальним для 71% респондентів цієї групи. З іншого боку, самі банківські установи не зацікавлені в кредитуванні бізнесу креативних індустрій. Такими причинами є високі ризики, нерозуміння специфіки бізнесу, відсутність матеріальних активів для застави, невміння оцінювати нематеріальні активи, консерватизм у використанні традиційних схем кредитування. Саме тому підприємці креативних індустрій більш схильні вдаватися до короткотермінового кредитування для фізичних осіб або кредитування з боку свого соціального капіталу — родичів, друзів, знайомих — як більш гнучкого та дешевшого способу залучення фінансування.
- Авансування як тип фінансування є найцікавішим і поширеним серед українських представників креативних індустрій. Краудфандинг на основі пожертв і винагороди є популярним й ефективним способом фінансування окремих проєктів/продуктів на їхньому старті. Інституційний краудфандинг тільки починає працювати в Україні. Найменш розвиненим є індивідуальний краудфандинг — підтримка окремих представників креативних індустрій, наприклад індивідуальних митців, для посилення їхньої спроможності та підтримання роботи. В Україні поки немає механізмів, які б зробили можливими краундівестинг та краудлендинг, що значно обмежує креативний бізнес у доступі до фінансування.
- Капіталізація як тип фінансування також стикається з безліччю проблем — низька спроможність самого бізнесу, необізнаність надавачів фінансування про наявні бізнеси креативних індустрій і специфіку сфери загалом, нижчий дохід проти реального сектору економіки. Також впливає недорозвиненість екосистеми — відсутність майданчиків і посередників, які б допомогли зустрічатися надавачам і отримувачам фінансування для спільної взаємодії.
- Грантове фінансування добре працює в разі запуску нових проєктів/продуктів або створення MVP – мінімально життєздатних продуктів, які згодом можна комерціалізувати або отримати фінансування. Це можна зробити завдяки кредитуванню чи капіталізації від інвесторів. З огляду на те, що 67% бізнесу грантоотримувачів УКФ мають оформлені права інтелектуальної власності на свою продукцію, а управлінські й фінансові компетентності грантоотримувачів УКФ є загалом вищими, ніж випускників СЕР, грантове фінансування Фонду має великий потенціал для створення комерційно успішних продуктів. Вони допоможуть бізнесу та організаціям вибудувати більш сталу модель фінансування.
Опитування грантоотримувачів УКФ показало, що більш як половина бізнесу та третина інших інституцій планують комерціалізувати продукт, створений у проєкті за підтримки УКФ.
Проєкт «Фінансування креативних індустрій», який реалізують експерти агенції економічного розвитку PPV Knowledge Networks за підтримки Українського культурного фонду, має на меті дослідити потребу креативних індустрій у фінансуванні та готовність надавачів фінансування (банків, фондів, інвесторів, клубів бізнес-янголів) цю потребу задовольнити, знайти потенційні точки дотику.