Українська національна валюта за минулий рік зміцнилася на 15% — з 28,2 грн/$ у січні 2019-го до 23,9 грн/$ на початок цього року. Для багатьох це обертається великими негативними наслідками: збитками експортерів, зменшеним надходженням коштів від митниці до держбюджету.

Голова НБУ Яків Смолій заявив, що очікувати зростання курсу долара 2020 року не варто. За його словами, гривня залишиться сильною й надалі. Чому долар дешевшає і як реагувати бізнесу, намагалося розібратися The Page.

Клубок протиріч

Короткострокове зміцнення гривні добре для звичайних громадян, зазначає голова First Kyiv Investment Club Іван Компан. «Поміняємо гривні на євро і поїдемо до Європи! — говорить він і тут же уточнює: — Правда, це «свято» триватиме недовго».

Через зміцнення гривні страждаютьперш за все експортери, але й інші вітчизняні виробники, підкреслює глава Concord Capital Ігор Мазепа. Адже зрештою вони змушені зупиняти свої заводи.

«Ми з партнером побудували завод з виробництва картону. Спочатку ми виходили з того, що курс буде на рівні близько 28 грн/$. За такої умови ніякого імпортного картону в Україну ніхто б не завозив, оскільки він був би дорожчим за український», — розповідає Мазепа. Зараз же курс 24 грн/$, тобто гривня і, відповідно, внутрішньоукраїнська ціна в доларовому вираженні вже зросла на 15%. Для конкурентів з Польщі та Угорщини ринок став привабливішим, і вони почали завозити сюди свою продукцію. У підсумку завод так і не запустили, і він простоює. А Хмельницька область не отримала 300 робочих місць.

Як наслідок, люди не мають зарплати, яку могли б отримувати, якби гривня не зміцнилася так сильно і так швидко.

2020 року розрив між експортом та імпортом у бік останнього збільшуватиметься впродовж усього першого півріччя, попереджає голова Федерації металургів України Сергій Біленький. А це означає, що гривня дешевшатиме до 22-23 грн/$. Але потім маятник хитнеться у зворотньому напрямку.

«Адже зниження експортних надходжень означатиме зниження надходжень долара в країну. А це призведе до дефіциту долара і різкого його зміцнення в кінцевому підсумку», — пояснює він.

Роль НБУ

У минулі роки, коли головною метою НБУ було підтримання курсу, він міг би «друкувати» гривню і більш агресивно скуповувати долар.

«Національний банк може вплинути на таку зміну тимчасово: трохи притримати курс або згладити коливання. Але жоден центральний банк, навіть у розвинених країнах, не має достатньо сили чинити опір серйозним змінам курсу», — писав у своєму Facebook міністр економіки Тимофій Милованов.

Коли НБУ купує «слабкий» долар на міжбанку, він сприяє його зміцненню або не дає впасти ще більше. Однак купуючи валюту, нацбанк витрачає гроші, тобто фактично отримує збитки.

Уже кілька років головною метою НБУ є таргетування інфляції, тобто досягнення її певного рівня. За підсумками 2019 року інфляція склала 4,1%. Це значно нижче 6,3%, на які орієнтувався НБУ. І навіть нижче, ніж середньострокова ціль на 2020 рік у 5%. Більше того, в грудні-2019 було зафіксовано дефляцію -0,2%. Для багатьох це стало несподіванкою.

«Нарешті зміцнення курсу стало серйозно позначатися на цінах», — зазначає заступник міністра економіки Сергій Ніколайчук, пояснюючи, що знижуються ціни завжди повільніше, ніж підвищуються. За даними Держстату, ціни знизилися переважно на імпортні товари – автомобілі, одяг і взуття, побутову техніку і електроніку.

У Нацбанку пояснюють, що на зниження інфляції найбільше вплинуло саме зміцнення гривні. Приміром, у грудні середньомісячний обмінний курс гривні до долара зміцнився на 3,1%, що стало найбільшим зміцненням курсу за один місяць 2019 року.

«Якби НБУ купував більше валюти в резерви, можливо, інфляція не знижувалася б так швидко. Натомість експортери були б здоровішими, торговий баланс — кращим, а промисловість — міцнішою», — зазначав у свою чергу член Ради НБУ Віталій Шапран. Тепер же Нацбанку потрібно буде фокусуватися на підвищенні рівня інфляції, вважає Ніколайчук.

Причини зміцнення гривні

«ОВДП – ось головна причина зміцнення гривні», — говорить Компан. Минулого року нерезиденти купили боргові папери Мінфіну на $4 млрд. Мінфін продавав облігації переважно за гривні, тому іноземні компанії заводили валюту в Україну і продавали її для обміну. Тобто кількість доларів в країні значно збільшилася, як наслідок – їх вартість знизилася.

«І якщо для уряду це можливість вижити і отримати гроші для виплати старих боргів, то для економіки загалом це погано», — зазначає фінансист.

Він пояснює: у банків немає жодного стимулу кредитувати реальну економіку, підприємства — їм вигідніше віддати ці гроші уряду під 18%. Водночас причиною таких високих ставок стали дії НБУ. Регулятор протягом двох років, з початку 2018 року, тримав свою облікову ставку на рівні вище 16-18% і почав знижувати її тільки наприкінці 2019-го.

«Україна – найщедріший позичальник у світі, якщо міряти реальною процентною ставкою, – говорить Компан. – Тому давайте скажемо відверто: покупці ОВДП – це не «інвестори», це просто валютні гравці. Справжні інвестори — ті, хто будує заводи і створює підприємства в нашій країні».

На його думку, історія з гривнею – це не причина, а наслідок. «В Україні поки що немає умов для справжніх інвесторів у реальні активи», — пояснює Компан.

Що робити

На думку міністра економіки, бізнесу варто було б хеджувати ризики різких валютних коливань, а не намагатися вгадати курс. «Тобто страхувати себе від можливих втрат, пов’язаних з мінливістю курсу», – пише Милованов.

На практиці це можна зробити через інструмент валютного форварда. За рахунок цього інструменту підприємства сьогодні можуть зафіксувати для себе курс для розрахунків у майбутньому, через певний час.

Таким чином компанія скорочує ризики, оскільки наперед задає валютні параметри своїх операцій і може планувати свій бізнес з урахуванням цього.

За даними НБУ, на сьогодні вже близько десятка банків пропонують клієнтам валютні форварди.

«Я вірю: якщо бізнес генеруватиме попит на такі інструменти, то відповідні програми з боку банків лише зростатимуть», – резюмував Милованов.